BLOG

7 фраз, які не варто говорити дітям

Займися чимось, не заважай мені! ( Краще сказати: «Я втомилась і хочу трохи відпочити. Пограймося через пів години »)

 

Будеш погано поводитися – тебе забере  Баба-Яга!  ( Краще сказати: «Я серджусь, коли бачу неповагу або порушення наших правил»)

 

Не плач, ти вже дорослий! ( Краще сказати: «Розкажи мені, що сталось і чому ти плачеш. Я можу допомогти?»)

 

Чому ти не такий хороший, як …..! ( Краще сказати: «Ти вже багато вмієш, але багато чого можеш навчитися – не зупиняйся»)

 

Ми усе для тебе робимо, а ти невдячний! ( Краще сказати: «Я хотіла тебе потішити, і мені сумно, що це не вдалось. Що я можу зробити для тебе? » )

 

Мене не хвилює, що ти хочеш. Роби те, що кажу! ( Краще сказати: «Я розумію, що ти не хочеш цього робити. Але для мене дуже важливо, щоб ти це виконав, тому що…»)

 

Як тобі не соромно!  ( Краще сказати:   «Мені неприємно, коли ти так поводишся»)

Розпочала роботу PRESCHOOL «КАЛИНКА»

Готуємося до школи з PRESCHOOL «КАЛИНКА»:
У програму підготовки до школи входить розвиток:
— навичок усного мовлення;
— логіки й математичних здібностей;
— граматичних здібностей;
— уяви про навколишній світ;
— творчих здібностей;
— навичок читання.

 

Переваги нашої PRESCHOOL «КАЛИНКА»:
міжнародні стандарти та підходи до навчання;
уроки англійської мови кожного дня;
навчання базового рівня користування комп‘ютером;
щоденні прогулянки на майданчику з огородженою територією;
постійно присутній медичний персонал;
забезпечуємо п’ятиразовим харчуванням;
пріоритет на розвиток логічного мислення.

 

Гуртки, що входять у програму підготовки:
• вокал;
• спортивно-оздоровча гімнастика;
• шахи;
• творча майстерня.

 

Додаткові гуртки:
• черлідинг;
• спортивно-бальні танці;
• айкідо;
• майстер-класи;

 

Теорія поколінь

Теорія поколінь

Часто трапляється так, що між сучасними поколіннями з’являються певні непорозуміння. Ми сваримось зі своїми дітьми, як через глобальні речі, так і через зовсім неважливі дрібниці. Для того, аби зрозуміти, чому це відбувається, доцільно розглянути відому теорію поколінь.

Учені усього світу вже досить довгий час роблять дослідження на подібні теми. Адже усім зрозуміло, що величезна різниця між тими людьми, які народилися з різницею всього у пару років, не може бути зумовлена просто так. Звісно, що на це є особливі причини. Науковці певні, що сучасних людей просто неможливо характеризувати шляхом об’єднання в єдине ціле. Саме тому виникає теорія трьох поколінь: x, y, z. Кожне з них заслуговує окремої уваги, а тому пропонуємо детальніше розглянути усі ці особливості.

Покоління X (Generation X)

 Інші назви: Іксер, Xers, Покоління 13, Невідоме покоління. Народжені в 1965-1982 роках.

Вперше, термін запропонували британський дослідник Джейн Деверсон і голлівудський репортер Чарльз Хамблетт, а закріпив письменник Дуглас Коупленд. На це покоління вплинула значна низка важливих подій: Афганська війна, операція «Буря в пустелі», початок ери персональних комп’ютерів, перша чеченська війна. Іноді людей, народжених в ці роки, відносять до покоління Y і навіть до Z (хоча останніх і в проекті не було), а іноді буквою X намагаються об’єднати мілленіалів (Y) і MeMeMe (Z).

Якщо говорити про країну, яка власне вперше ввела цей термін у світ, то у США Поколінням X зазвичай називають людей, що народилися в період спаду народжуваності, який наступив після демографічного вибуху.

Досить вагомим стало дослідження британської молоді, проведене Джейн Деверсон в 1964 році для журналу Womans Own, яке виявило, що молоді люди «сплять один з одним до весілля, не релігійні, не люблять королеву і не поважають батьків, не змінюють прізвище, коли виходять заміж». Однак, журнал відмовився публікувати результати. Після цього Деверсон вирушила до Голлівуду, щоб видати книгу разом з репортером Чарльзом Хамблеттом. Саме він придумав назву «Покоління X». Канадському письменнику Дугласу Коупленду сподобалася ефектна назва, і він закріпив її в книзі «Generation X: Tales for an Accelerated Culture», яка була присвячена страхам і тривогам людей, що народилися з 1960-1965 років: вони говорили про втрату культурного зв’язку з поколінням «Бебі-бумерів«(покоління, яке виникло у повоєнні часи та було зумовлене демографічним вибухом).

    Які характерні особливості?

Покоління Х — нове «втрачене покоління», як і всі інші покоління до них, які росли в період, коли соціальні інститути ослабли і втратили довіру. У цей період знову розцвів індивідуалізм. А основним чинником для неспокою цього покоління є втрата орієнтиру до духовних цінностей. І, справа полягає не лише у тому, що усі найкращі посади вже зайняті бебі-бумерами. Це не має значення, адже насправді, проблема полягає в тому, що ці посади зовсім не цікавлять іксів. Те, що було цінним для попереднього покоління (будинок, робота, сім’я як осередок суспільства), тепер здається дріб’язковим і не вартим уваги. Вони втрачають віру у всесвіт, він здається їм зіпсованим, гнилим і, навіть, ворожим. Однак, ще більше турбує не те, що альтернативи цьому світі немає, а те, що вони самі побудувати цю альтернативу просто не здатні. Тому, це покоління зайняте постійним пошуком чогось кращого у світі і своїм місцем на Землі.

Варто зауважити, що їхньою відмінною рисою є те, що вони скептично ставляться до усього, що їх оточує, тому й обирають вміння розраховувати виключно на свої сили. Їм притаманне альтернативне мислення, а також висока проінформованість про абсолютно усе, що відбувається у світі. У той же час, ікси надзвичайно гнучкі, для них немає проблеми у тому, щоб якось змінюватися. Основною їхньою метою є наполеглива праця та досягнення індивідуального успіху. Адже це покоління більше не бачить сенсу у побудові будь-яких колективних цілей та завдань. Успіх кожної окремої особистості набагато важливіший за спільну працю.

Однак, все це лише про Західну культуру. І, маю сказати, що вона досить сильно відрізнялася від того, як будувалося світобачення поколінь за часів СРСР. Звісно, що такий контраст зумовлений політичними, економічними та культурними чинниками. Тому, розглядати покоління Х, виключно крізь призму західного світу, не є доречним.

    То як було у нас?

Якщо говорити про іксів часів СРСР, то вони також з’являються у 1964 — 1984 роках. Цей період характеризується економічною нестабільністю та великою схильністю до появи нових, ще глобальніших криз.

У ці часи з’являється величезна проблема з наркотиками та СНІДом, надзвичайно впливає психічний стан людей після війни в Афганістані. Виникає тенденція розлучень, а тому, можна було побачити велику кількість матерів-одиначок. Останні, в свою чергу, не мали можливості виключно сидіти вдома та турбуватися про дітей. Адже їх необхідно було забезпечувати, тому зростала кількість жінок на виробництвах та заводах, це переставало бути новиною для оточуючих. Крім того, усі ці чинники зумовили значний спад народжуваності.

СРСР-івське покоління іксів виросло надзвичайно активним, з великою потребою дарувати свою любов оточуючим. Тому, не дивно, що наступні покоління не сильно розуміють надмірну увагу чи опіку іксів. А вони, у свою чергу, просто хочуть дати своїм дітям те, що не отримали від власних батьків (багато хто з них були дітьми війни, важко працювали та не мали часу на опіку чи турботу). Ця потреба іноді була настільки сильною, що жінки будь-якою ціною намагалися знайти собі партнера, навіть, якщо той був схильним до агресії або ж мав пристрасть до алкоголю.

Загалом, це покоління виросло за непростих часів конфліктів та нестабільності. Тому, вони більше за усіх схильні до депресій, внутрішніх переживань, емоційної нестабільності. Однак, самопізнання та саморозвиток залишаються просто необхідними для іксів.

Мілленіали (Millenials), або Покоління Y(Generation Y)

  Інші назви: Покоління Ігрек, Покоління Міленіуму, Покоління Пітера Пена, Покоління Next, Мережеве покоління, Ехо-бумери, Покоління бумеранга, Покоління трофеїв. До цього покоління різні джерела відносять різних людей. Одні кажуть, що це всі, народжені з початку 80-х. Інші уточнюють: з 1983-го по кінець 1990-х. А треті захоплюють і початок 2000-х. Другий варіант — з 1983-го по кінець 1990-х — мабуть, найбільш переконливий.

Термін був запропонований журналом Advertising Age. Вважається, що на формування світогляду ігриків вплинули: перебудова, розпад СРСР, «лихі 90-і», тероризм, війни (в Іраку, в Чечні і ін.); міжнародна фінансова криза, підвищення вартості житла і безробіття; телебачення, поп-культура, торрент-трекери і відеохостінги, розвиток мобільного та інтернет-зв’язку, комп’ютерних технологій, соціальних мереж, digital-медіа та відеоігор, флешмоб- і мем-культури, онлайн спілкування, еволюція девайсів тощо.

 

Характерні особливості:

Одна з найпомітніших рис ігриків — залежність від знань, які вони знаходять не у книжках з бібліотек, а на інтернет-ресурсах. Це покоління, яке обожнює вчитися, однак цей процес для них абсолютно відмінний від іксів. Навчання для міленіумів — це щось цікаве та самобутнє. Вони абсолютно відкидають вже застарілі канони, адже у часи, коли приходить інформаційна ера, цінність самої інформації змінюється. Те, що раніше можна було дізнатися виключно від вчителів та викладачів, для ігриків стає легкодоступним. Це зумовлює ще одну рису цього покоління — надмірну довіру до інформації, що подана на онлайн-сервісах, особливо без наявності будь-якої цензури на неї.

Якщо казати за освіту, то вона все більше втрачає свій сенс. Ігрики кидають інститути та не бачать у них сенсу, адже професії, на яких навчають у вишах або вже застарілі, або ж стануть такими у майбутньому. Крім того, не викликають у них довіри самі викладачі, більшість з яких слідують застарілим методикам. Ігрики, які бачили, як їхні батьки з вищими освітами мали йти торгувати на базар або робити щось схоже, просто розчарувалися в освіті. Їх більше приваблює саморозвиток.

Значну увагу міленіуми приділяють власному комфорту. Для них самореалізація виходить на перший план. Не можна сказати, що їх не цікавить сім’я, однак, на першому місці все ж залишається кар’єрне зростання. Це відбувається і тому, що ігрики живуть в умовах постійної нестабільності, вони не знають, що буде завтра, а тому й не бачать сенсу планувати будь-що на майбутнє.

Характерна для цього покоління і теорія «вічної молодості». Міленіуми намагаються до останнього відтягувати момент приходу етапу дорослішання. Така ситуація пов’язана з тим, що бути дорослим — означає брати на себе відповідальність. А це в плани ігриків не вписується. Однак, така тенденція властива цьому поколінню виключно через те, що воно бачило всі помилки своїх батьків, а тому просто відмовляється бути відповідальним за чиєсь майбутнє.

Загалом, ігрики — це покоління вільнодумців. Вони люблять свободу, цінують її понад усе. Слідкують за сучасними трендами — у моді, їжі та діджитал тенденціях. Гламурні тусовки, постійний «двіж» з однодумцями — найкращий варіант відпочинку. Однак, негативною їхньою характеристикою є те, що вони прагнуть мати все й одразу. Якщо кар’єра для них — це щось надзвичайно важливе, то тривалий розвиток, професійне зростання — це щось абсолютно безглузде. Ігрики ніколи не були зацікавлені у тяжкій праці та довготривалому процесі отримання найкращої посади. Вони хочуть отримати все тут і зараз. До того ж, не останнє місце для них займають вигідні знайомства, адже це, на їх думку, допоможе значно більше, ніж вища освіта. Це покоління не любить суворих рамок, а тому гнучкий графік роботи та комфортні умови праці — обов’язкові умови високої продуктивності міленіумів.

Те ж саме можна сказати і про гроші, для міленіумів — це шлях до можливостей. Є гроші — є і дорога до успіху. Отож, крім того, що вони індивідуалісти, їм також властива жага до усього матеріального.

Звісно, що особливу увагу для ігриків заслуговують соціальні мережі. Віртуальна реальність — це те, що їм потрібно для повноцінного існування. На подібних онлайн-платформах можна створити собі новий образ, хай навіть він і не існуватиме у реальному житті. Міленіуми люблять знаходити друзів за своїми інтересами, а у соц. мережах це зробити легше всього. Що стосується їжі, то вони знають абсолютно все про кількість калорій, білки, жири, вуглеводи, однак, найчастіше навіть гадки не мають про походження продуктів і їхній склад.

Незважаючи на усі, можливо негативні риси цього покоління, воно по-своєму цікаве і неординарне. Ігрики мають досить позитивне мислення, вірять у те, що життя прекрасне і різноманітне, а всі люди — це брати. Від роботи, вони очікують значних результатів, а тому й викладаються на повну. Однак, їм важливо, аби те, що вони роблять, було справжньою пристрастю.

 

 

 

 

Покоління Z (Generation Z), або Покоління ЯЯЯ (Generation MeMeMe)

 Інші назви: Покоління ЯЯЯ, Покоління Z, Net Generation, Internet Generation, GenerationI, Generation М (від слова «багатозадачність»), Homeland Generation, New Silent Generation, Generation 9/11

Отже, Покоління Ζ (або Покоління ЯЯЯ) — це люди, що народилися на початку 1990-х і в 2000-х (видання Business Insider пише, що Gen Z — це народжені з 1996 року по 2010-й). На їх філософський і соціальний світогляд вплинули світова фінансово-економічна криза, Веб 2.0 і розвиток мобільних технологій. Представники Покоління Z розглядаються, як діти Покоління Х, а іноді, і як діти Покоління Y, тобто мілленіалів.

 

    Характерні особливості:

Покоління зетів — це яскравий приклад людей, які з’явилися у часи великої глобалізації та постмодернізму. Їхньою характерною рисою є те, що з усіма сучасними технологіями вони на «Ти» ще із раннього дитинства. Більше того, часто трапляється так, що малюк навіть говорити ще не навчився, але чудово знає, як увімкнути комп’ютер та відкрити улюблену гру. Отже, зети — це діти інтернету та сучасних технологій. За рахунок цього, вони не мали типового дитинства «у дворах», а тому й не є командними гравцями, їх треба вчити цьому.

Це покоління відрізняється абсолютною відсутністю чітко визначеної життєвої позиції. На відміну від усіх їхніх попередників, зетів не мотивують ані гроші, ані будь-яке кар’єрне зростання. Більше того, вони геть не самостійні і постійно потребують, аби хтось вказував їм на те, чим вони мають займатися. Проте, досить волелюбні, їх не можна примушувати до будь-чого. Адже вони ніколи не будуть робити те, чого не забажають самі. Навіть змалечку, для них важливо, аби до їхньої думки дослухалися. Люблять вчитися, швидко засвоюють нові знання. Великі обсяги інформації не становлять для них ніяких труднощів.

Переважну більшість знань вони отримують з Інтернет-ресурсів. Однак, тут виникає проблема. Кругозір зетів досить поверхневий. За рахунок того, що вони не бачать сенсу у школі чи університеті, вони не отримують базових знань та навичок. Все, що вони дізнаються в режимі онлайн, несе виключно ситуативний характер. Попри це, зети відрізняються своєю неймовірною багатозадачністю та креативністю. Вони обожнюють знаходити рішення зі складних ситуацій та розв’язувати найскладніші задачі.

Досить негативні риси є і у їхньому характері. Вони мають схильність до капризів та істерик, прагнуть, аби все було виключно так, як скажуть вони. Мають яскраво виражене нахабство, егоїзм та нарцисизм (згадаймо тільки культуру «селфі»).

Покоління Ζ — це мандрівники. Їм не потрібен комфорт, робота та гроші. Вони прагнуть до усього нового та невідомого. Тому, їм буде байдуже де ночувати, на чому їхати (хай навіть автостопами), а почуття небезпеки — зовсім відсутнє. Головне, це емоції, які вони зможуть пережити.

Досить часто зети виступають проти поганих звичок (паління, алкоголь), а також є вегетаріанцями. Вірять у мир у всьому світі, прагнуть вирішувати екологічні та соціальні проблеми.

 

Як завоювати увагу зетів?

Одне відомо точно — їх потрібно мотивувати. Все, що вони роблять, потребує реакції оточуючих, байдуже негативної чи позитивної. Головне — це увага до їхньої особистості, вони просто «пожирачі» емоцій. Всі завдання, які ви ставите перед цим поколінням, потрібно формулювати чітко та детально. А от за кожне виконане — одразу давати винагороду. Вони не люблять працювати на майбутній результат, їм необхідна мотивація за кожне виконане завдання. Незважаючи на те, що зети індивідуалісти, вони так само обожнюють тусовки і коворкінги, тому їх завжди треба залучати до командної роботи. Аби їхня праця давала найкращий результат, необхідно давати їм творчі завдання, максимально цікаві для самих зетів. До того ж, переконайтеся, що вони справді вважають свою діяльність корисною для оточуючих.

Отже, покоління є досить різні. А тому, при спілкуванні зі своїми дітьми чи батьками, необхідно враховувати всі особливості, що характерні цьому поколінню, до того ж зважати на події, що могли вплинути на людину. Завдяки цьому, можна буде уникнути можливих конфліктів та зберегти чудові відносини один з одним.

 

За матеріалами

https://learning.ua/blog/201711/teoriia-pokolin-x-y-z/ru/

10 правил, як треба вчитися, з нової книги Барбари Оклі

І ще 8 – як не треба

ПОДІЛИТИСЯТВIТНУТИ

Ви математик чи гуманітарій? Професорка Барбара Оклі * переконує, що таких понять не існує. Кожен має внутрішній потенціал, щоб засвоїти будь-які знання. Головне – навчитися вчитися й запустити свій мозок на повну. Навіть більше, одноманітний і цілеспрямований рух до розв’язання проблеми – не завжди найкращий шлях. Інколи варто зробити крок назад, щоб поглянути на завдання з іншого боку, запустити свою креативність, навіть якщо ви працюєте над розв’язанням математичної задачі.

* БАРБАРА ОКЛІ – професорка інженерних наук Оклендського університету, авторка популярного курсу на Coursera про те, як навчитися вчитися. Здобула диплом зі славістики у Вашингтонському університеті, служила в армії. Військова служба підштовхнула її до вивчення технічних наук, а згодом – до розкриття таємниць мислення.

Ми возвеличуємо сфокусованість і стараємося подолати прокрастинацію. Ми любимо читати з олівцем, але не завжди з розумом. Ми вважаємо себе затятими гуманітаріями й оголошуємо математику ворогом №1. А все тому, що ми не вміємо вчитися. І тому, що мозок – страшенний лінтюх і брехун. Барбара Оклі колись була «однією з нас», але полюбила навчання й відкрила для себе поезію формул. У цій книжці вона ділиться перевіреними методиками й історіями реальних людей про те, як навчатися цікаво й ефективно, тренувати пам’ять, бути креативнішими й продуктивнішими.

Мене вона привчила планувати звечора, знаходити час на прокрастинацію (інакше прокрастинація знайде час на мене), перемикатися, тренувати пам’ять і регулярно дотримуватися «помідорної» дієти.

ВІКТОРІЯ КРАВЧУК

редакторка

10 правил, як треба вчитися

Поновлюйте в пам’яті вивчене.

Прочитавши сторінку, відкладіть і пригадайте основні думки. Не робіть багато підкреслень, не виділяйте те, що спершу не закріпили в пам’яті через пригадування. Уміння пригадувати – самостійно формулювати основні ідеї матеріалу – одна з головних ознак ефективного навчання.

Перевіряйте самого себе.

У всьому. Завжди. Допомогти в цьому можуть картки з інформацією.

Класифікуйте розв’язання.

Старайтеся зрозуміти розв’язання задачі й оформити його в пам’яті так, щоб у разі потреби воно спадало на думку як готовий шаблон. Упоравшись із чимось, потренуйтеся ще трохи. Переконайтеся, що ви без проблем можете виконати цю вправу, кожен із кроків. Уявіть, що це мелодія, і навчіться прокручувати її в уяві знову і знову, щоб ця інформація оформилася в завершений фрагмент пам’яті, який ви за потреби можете легко звідти дістати.

Розподіляйте загальний навчальний час на інтервали.

Вивчайте все невеликими частинами щоденно, як це роблять спортсмени на тренуваннях. Ваш мозок схожий на м’яз: він спроможний лише на обмежену кількість зусиль над тією самою темою в той самий час.

Виконуйте різні завдання.

Не практикуйте той самий метод розв’язування занадто довго в межах одного заняття: через якийсь час ви почнете просто механічно наслідувати те, що вже робили. Працюйте над завданнями різного типу. Так ви зрозумієте, як і коли застосовувати певний метод.

Робіть перерви.

Немає нічого дивного в тому, що інколи вправи нового для вас типу ви не одразу можете розв’язати. Саме тому щодня займатися потрохи – це значно краще, ніж багато, але рідко. Якщо вам не вдається впоратися із якимось завданням, зробіть перерву, щоб інші частини мозку могли попрацювати над цим питанням на підсвідомому рівні.

Ставте уточнювальні запитання й шукайте прості аналогії.

Якщо якась тема вам важко дається, запитайте себе: «Як можна це пояснити, щоб зрозуміла десятирічна дитина?». Використання аналогій справді допомагає: наприклад, електричний струм можна порівнювати з потоком води. Розтлумачуйте не тільки в голові: озвучте пояснення або запишіть на папері. Додаткові зусилля на промовляння або написання допоможуть міцніше закріпити вивчене, тобто оформити його в нейронні структури пам’яті.

Не відволікайтеся.

Вимкніть усі звукові сигнали й вібрацію на телефоні й комп’ютері, запустіть таймер на 25 хвилин. Зосередьтеся й старанно попрацюйте протягом цього часу. Коли 25 хвилин мине, вигадайте собі якусь невелику дотепну винагороду. Кілька таких сеансів щодня справді допоможуть вам у навчанні. Спробуйте визначити години й місця, де ви зазвичай займаєтеся навчанням, а не відволікаєтеся на комп’ютер чи телефон.

«З’їдайте всіх своїх жаб уранці».

Зробіть найважчі справи якнайраніше, коли ви ще в хорошій формі.

Створюйте в уяві контрасти.

Пригадайте своє теперішнє життя й побачте контраст із тими мріями, реалізація яких стане можливою завдяки навчанню. На робочому місці помістіть якесь зображення чи текст, які нагадуватимуть вам про бажане. Коли мотивація згасатиме, дивіться на ці слова чи зображення. Ваша праця піде на користь як вам, так і тим, кого ви любите.

8 правил, як не треба вчитися

Уникайте пунктів із цього переліку. Вони можуть марнувати ваш час, хоч вам здаватиметься, що ви навчаєтеся.

Пасивно перечитувати – це просто «пробігати» очима сторінки.

Поки ви не пересвідчитеся, що засвоїли матеріал, тобто поки не пригадаєте основні думки без зазирань у книжку, перечитування буде звичайним марнуванням часу.

Вірити в текстові помітки.

Якщо ви робите підкреслення в прочитаному, можете зіткнутися з оманливим відчуттям, ніби щось справді засвоюєте, хоча насправді просто рухаєте рукою. Помітки в тексті час від часу зовсім не шкодять – інколи навіть допомагають знаходити важливі місця. Але якщо хочете використати підкреслення як засіб для запам’ятовування, переконайтеся, що позначена вами інформація залишається у вашій голові.

Розглядати розв’язану задачу з думкою, що ви це розумієте.

Ви маєте бути спроможні самостійно виконати вправу крок за кроком, не дивлячись у готове розв’язання.

Навчатися в останні хвилини.

Якби ви готувалися до спортивних змагань, чи відкладали б тренування на останній день? Ваш мозок схожий на м’яз, тобто спроможний лише на обмежену кількість зусиль над тією самою темою в той самий час.

Розв’язувати забагато вправ того типу, який ви вже опанували.

Це можна порівняти з баскетболістом, який готується до гри, тренуючи тільки техніку ведення м’яча.

Ходити на групові заняття, які перетворюються в теревені.

Якщо звіряти відповіді з друзями, перевіряти знання одне одного, можна зробити процес засвоєння приємнішим, а також виявити прогалини у ваших знаннях і поглибити розуміння предмета. Але якщо спільні заняття перетворюються на забави ще до завершення роботи, ви просто марнуєте час. Варто пошукати іншу групу.

Думати, що опанувати матеріал можна навіть із численними відволіканнями.

Кожне невелике відривання від заняття – на повідомлення чи розмову – забирає розумову енергію, яку ви могли би спрямувати на навчання. Переривання концентрації руйнує нейронні структури в зародковому стані, коли вони ще не встигли закріпитися.

Не спати.

Коли ви спите, мозок обдумує й сортує те, що ви заклали в нього протягом дня. Постійне виснаження призводить до нагромадження в мозку токсинів, які руйнують нейронні структури, потрібні для швидкого мислення.

З матеріалами інтернет-видання   The Village Україна

ЧОМУ СУЧАСНІ ДІТИ НЕ ВМІЮТЬ ВЧИТИСЯ, НЕ ВМІЮТЬ ЧЕКАТИ І ВАЖКО ПЕРЕНОСЯТЬ НУДЬГУ

Я чую одне й те саме від кожного вчителя, якого зустрічаю. Як професійний терапевт я бачу зниження соціальної, емоційної та академічної активності у сучасних дітей і в той же час — різке збільшення числа дітей зі зниженою здатністю до навчання і іншими порушеннями.

Як ми знаємо, наш мозок піддатливий. Завдяки навколишньому середовищу ми можемо зробити наш мозок «сильнішим» або «слабкішим». Я щиро вірю, що, незважаючи на всі наші найкращі спонукання, ми, на жаль, розвиваємо мозок наших дітей в невірному напрямку.

⠀І ось чому:

  1. Діти отримують все, що хочуть і коли хочуть.

«Я голодний!» — «Через секунду я куплю що-небудь перекусити». «Я хочу пити». — «Ось автомат з напоями». «Мені нудно!» — «Візьми мій телефон».
⠀Здатність відкласти задоволення своїх потреб — це один з ключових чинників успіху. Ми хочемо зробити наших дітей щасливими, але, на жаль, ми робимо їх щасливими тільки зараз і нещасними — в довгостроковій перспективі.

Уміння відкласти задоволення своїх потреб означає здатність функціонувати в стані стресу.

Наші діти поступово стають менш підготовленими до боротьби навіть з незначними стресовими ситуаціями, що в підсумку стає величезною перепоною для їхнього успіху в житті.

Ми часто бачимо нездатність дітей відкласти задоволення своїх бажань у класі, торгових центрах, ресторанах і магазинах іграшок, коли дитина чує «Ні», тому що батьки навчили її мозок негайно отримувати все те, що вона хоче.
⠀Обмежена соціальна взаємодія.

⠀У нас багато справ, тому ми даємо нашим дітям гаджети, щоб вони теж були зайняті. Раніше діти грали на вулиці, де в екстремальних умовах розвивали свої соціальні навички. На жаль, гаджети замінили дітям прогулянки на відкритому повітрі. До того ж технології зробили батьків менш доступними для взаємодії з дітьми.

Телефон, який «сидить» з дитиною замість нас, не навчить її спілкуватися. У більшості успішних людей розвинені соціальні навички. Це пріоритет!

Мозок подібний м’язам, які навчаються і тренуються. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина могла їздити на велосипеді, ви вчите її кататися. Якщо ви хочете, щоб дитина могла чекати, її треба навчити терпінню. Якщо ви хочете, щоб дитина могла спілкуватися, необхідно соціалізувати її. Те ж саме відноситься до всіх інших навичок. Нема ніякої різниці!

  1. Нескінченні веселощі

Ми створили для наших дітей штучний світ. У ньому немає нудьги. Як тільки дитина затихає, ми біжимо розважати її знову, тому що інакше нам здається, що ми не виконуємо свій батьківський обов’язок.

Ми живемо в двох різних світах: вони в своєму «світі веселощів», а ми в іншому, «світі роботи».

Чому діти не допомагають нам на кухні або в пральні? Чому вони не прибирають свої іграшки?

Це проста монотонна робота, яка тренує мозок функціонувати під час виконання нудних обов’язків. Це той же «м’яз», який потрібний для навчання в школі.

Коли діти приходять до школи і настає час для письма, вони відповідають: «Я не можу, це занадто складно, занадто нудно». Чому? Тому що працездатний «м’яз» не тренується нескінченними веселощами. Він тренується тільки під час роботи.

  1. Технології

Гаджети стали безкоштовними няньками для наших дітей, але за цю допомогу потрібно платити. Ми розплачуємося нервовою системою наших дітей, їх увагою і здатністю відкласти задоволення своїх бажань.
Повсякденне життя в порівнянні з віртуальною реальністю нудне.

Коли діти приходять в клас, вони стикаються з голосами людей та адекватною візуальною стимуляцією на противагу графічним вибухам і спецефектам, які вони звикли бачити на екранах.

Після годин віртуальної реальності дітям все складніше обробляти інформацію в класі, тому що вони звикли до високого рівня стимуляції, який надають відеоігри. Діти не здатні обробити інформацію з більш низьким рівнем стимуляції, і це негативно впливає на їх здатність вирішувати академічні завдання.

Технології також емоційно віддаляють нас від наших дітей і наших сімей. Емоційна доступність батьків — це основна поживна речовина для дитячого мозку. На жаль, ми поступово позбавляємо наших дітей цього.

🛑5. Діти правлять світом

«Мій син не любить овочі». «Їй не подобається рано лягати спати». «Він не любить снідати». «Вона не любить іграшки, але добре розбирається в планшеті». «Він не хоче одягатися сам». «Вона лінується сама їсти».

Це те, що я постійно чую від батьків. Відколи діти диктують нам, як їх виховувати? Якщо надати це їм, все, що вони будуть робити — їсти макарони з сиром і тістечка, дивитися телевізор, грати на планшеті і ніколи не будуть лягати спати.
Як ми допомагаємо нашим дітям, якщо даємо їм те, що вони хочуть, а не те, що добре для них? Без правильного харчування і повноцінного нічного сну наші діти приходять в школу роздратованими, тривожними і неуважними. Крім того, ми відправляємо їм неправильне послання.

Вони вчаться, що можуть робити все, що хочуть, і не робити того, що не хочуть. У них немає поняття — «треба робити».
На жаль, щоб досягти наших цілей в житті, нам часто треба робити те, що необхідно, а не те, що хочеться.

Якщо дитина хоче стати студентом, їй необхідно вчитися. Якщо вона хоче бути футболістом, необхідно тренуватися щодня.

Наші діти знають, чого хочуть, але їм важко робити те, що необхідно для досягнення цієї мети. Це призводить до недосяжності цілей і залишає дітей розчарованими.

Тренуйте їх мозок!

Ви можете тренувати мозок дитини і змінити її життя так, що вона буде успішною в соціальній, емоційній і академічній сфері.

Ось як:

✅1. Не бійтеся встановлювати рамки

Діти потребують їх, щоб вирости щасливими і здоровими.
— Складіть розклад прийому їжі, часу сну і часу для гаджетів.
— Думайте про те, що добре для дітей, а не про те, чого вони хочуть або не хочуть. Пізніше вони подякують за це.

— Виховання — важка робота. Ви повинні бути креативними, щоб змусити їх робити те, що добре для них, хоча більшу частину часу це буде повна протилежність тому, чого їм хочеться.

— Дітям потрібні сніданок і поживна їжа. Їм необхідно гуляти на вулиці і лягати спати вчасно, щоб на наступний день прийти в школу готовими вчитися.
— Перетворіть те, що їм не подобається робити, в веселощі, в емоційно-стимулюючу гру.

✅2. Обмежте доступ до гаджетів і відновіть емоційну близькість з дітьми
— Подаруйте їм квіти, посміхніться, полоскочіть їх, покладіть записку в рюкзак або під подушку, здивуйте, танцюйте разом, плазуйте разом, бийтеся подушками.
— Влаштовуйте сімейні вечері, грайте в настільні ігри, вирушайте на прогулянку разом на велосипедах і гуляйте з ліхтариком ввечері.

✅3. Навчіть їх чекати!

— Нудьгувати — нормально, це перший крок до творчості.
— Поступово збільшуйте час очікування між «я хочу» і «я отримую».
— Намагайтеся не використовувати гаджети в машині і ресторанах і навчіть дітей чекати, розмовляючи або граючи.

— Обмежте постійні перекуси.

✅4. Навчіть свою дитину виконувати монотонну роботу з раннього віку, оскільки це основа для майбутньої працездатності

— Складати одяг, прибирати іграшки, вішати одяг, розпаковувати продукти, заправляти ліжко.
— Будьте креативними. Зробіть ці обов’язки веселими, щоб мозок асоціював їх з чимось позитивним.

✅5. Навчіть їх соціальним навичкам

Навчіть ділитися, вміти програвати і вигравати, хвалити інших, говорити «дякую» і «будь ласка».

Виходячи з мого досвіду роботи терапевтом, можу сказати, що діти змінюються в той момент, коли батьки змінюють свої підходи до виховання. Допоможіть своїм дітям досягти успіху в житті шляхом навчання і тренування їх мозку, поки не стало пізно.

Автор: Victoria Prooday

10 заповідей Януша Корчака

Януш Корчак – видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч, який відмовився врятувати своє життя тричі заради дітей.

У перший раз це сталося, коли Януш прийняв рішення не емігрувати до Палестини перед окупацією Польщі, щоб не залишати «Будинок сиріт» напризволяще. Вдруге – коли відмовився бігти з варшавського гетто. А в третій – коли всі мешканці «Будинку сиріт» вже піднялися у вагон поїзда, що відправлявся в табір, до Корчака підійшов офіцер СС і запитав:

– Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.

– А діти?

– Діти поїдуть. Але ви можете покинути вагон.

– Помиляєтесь. Не можу. Не всі люди – мерзотники.

Кажуть, що Корчак по дорозі в Треблінку розповідав дітям казки, щоб відволікти їх від важких думок. Ці епізоди настільки характерні для особистості «старого лікаря», настільки відповідають стилю всього його педагогічного і людського життя, що не виникає сумнівів – це було саме так.

Януш Корчак – педагог, який відмовився покинути своїх дітей на порозі газової камери. Не покинув і загинув у німецькому концентраційному таборі Треблінка разом зі своїми вихованцями – дітьми з варшавського «Будинку сиріт», хоча міг би врятуватися.

Після всього сказаного можна більше нічого не знати про Корчака. Пропонуємо вам ознайомитися з принципами виховання дітей, рекомендованих цією неймовірною людиною.

 

  1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
  2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотний закон подяки.
  3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
  4. Не стався до проблем дитини звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений – її життя таке ж складне, як і твоє, а може й складніше.
  5. Не принижуй!
  6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
  7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
  8. Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід з плоті і крові. Це – та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це – розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але і душа, яка дана на зберігання.
  9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
  10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що поруч.

 

Джерело Видавництво Старого Лева

Better Options

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Aenean nibh odio, rhoncus sed est ac, facilisis sagittis magna. Suspendisse nec nisi nunc. Fusce porta vestibulum sem, ultrices ullamcorper dui eleifend non. In mattis, dolor et dictum convallis, massa libero facilisis tellus, at condimentum elit augue consectetur leo. Nunc nibh massa, faucibus ut tincidunt non, ultricies sit amet metus. Pellentesque sed lacus tortor. Quisque et neque lectus. Nullam at suscipit massa, nec efficitur lectus. Nam viverra risus et sapien mattis, in eleifend justo placerat. Proin quis aliquam augue.

Proin euismod scelerisque leo ac dignissim. Maecenas arcu lectus, convallis quis augue id, tempor iaculis ex. Suspendisse pretium, ante sit amet consectetur vehicula, ligula lectus aliquam erat, vitae tempor nisl lectus non tortor. Donec dignissim finibus neque at ornare. Nunc quis tortor vitae nibh commodo sollicitudin eget ut magna. Mauris id maximus urna, et venenatis augue. Aenean at tincidunt mi.

Aenean mi arcu, euismod in neque eu, pharetra ultricies lorem. Suspendisse rutrum aliquam volutpat. Suspendisse et velit aliquam, sodales tortor in, ornare est. Ut mi quam, egestas at faucibus venenatis, hendrerit quis massa. Ut mollis lobortis ornare. Aenean in condimentum ante. Etiam tincidunt leo sed dictum cursus. In condimentum, erat non venenatis tempus, quam tortor porta elit, vehicula efficitur leo sapien in magna. Aliquam hendrerit neque vel metus iaculis finibus ac quis ligula.

Aenean blandit venenatis fringilla. Donec vel orci vitae elit laoreet lobortis sed quis nulla. Ut sit amet felis pulvinar, rhoncus lacus ut, posuere ligula. In at consequat sem. Ut tincidunt, nisi quis egestas consequat, tellus sem blandit diam, ac convallis mi lorem ac nisl. Nullam sit amet sapien erat. Nam ligula magna, accumsan ut libero ac, accumsan dignissim magna. Ut faucibus consequat nulla vel blandit. Vestibulum sit amet orci finibus, rutrum tellus at, iaculis ex. Proin ut metus eget purus eleifend volutpat. Ut hendrerit condimentum posuere. Morbi tempor laoreet congue. Cum sociis natoque penatibus et magnis dis parturient montes, nascetur ridiculus mus. Vivamus lacus ligula, dapibus in sapien sit amet, tristique tempus lectus. Morbi viverra, lectus at finibus molestie, eros risus mattis est, ut fermentum tellus metus non enim.

Praesent ultrices lectus id nulla vestibulum ullamcorper. Suspendisse ultrices quam nec nisi aliquet tincidunt. Etiam venenatis hendrerit malesuada. Vestibulum ante ipsum primis in faucibus orci luctus et ultrices posuere cubilia Curae; Nam tristique ex vel leo congue, non tempus mauris tincidunt. Suspendisse ornare sit amet sapien cursus posuere. Donec posuere at nunc sit amet laoreet. Sed blandit sodales magna vel maximus. Maecenas rutrum nisl et libero viverra faucibus. Fusce a vehicula dolor, vel dignissim arcu.

Command on Subject

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Aenean nibh odio, rhoncus sed est ac, facilisis sagittis magna. Suspendisse nec nisi nunc. Fusce porta vestibulum sem, ultrices ullamcorper dui eleifend non. In mattis, dolor et dictum convallis, massa libero facilisis tellus, at condimentum elit augue consectetur leo. Nunc nibh massa, faucibus ut tincidunt non, ultricies sit amet metus. Pellentesque sed lacus tortor. Quisque et neque lectus. Nullam at suscipit massa, nec efficitur lectus. Nam viverra risus et sapien mattis, in eleifend justo placerat. Proin quis aliquam augue.

Proin euismod scelerisque leo ac dignissim. Maecenas arcu lectus, convallis quis augue id, tempor iaculis ex. Suspendisse pretium, ante sit amet consectetur vehicula, ligula lectus aliquam erat, vitae tempor nisl lectus non tortor. Donec dignissim finibus neque at ornare. Nunc quis tortor vitae nibh commodo sollicitudin eget ut magna. Mauris id maximus urna, et venenatis augue. Aenean at tincidunt mi.

Aenean mi arcu, euismod in neque eu, pharetra ultricies lorem. Suspendisse rutrum aliquam volutpat. Suspendisse et velit aliquam, sodales tortor in, ornare est. Ut mi quam, egestas at faucibus venenatis, hendrerit quis massa. Ut mollis lobortis ornare. Aenean in condimentum ante. Etiam tincidunt leo sed dictum cursus. In condimentum, erat non venenatis tempus, quam tortor porta elit, vehicula efficitur leo sapien in magna. Aliquam hendrerit neque vel metus iaculis finibus ac quis ligula.

Aenean blandit venenatis fringilla. Donec vel orci vitae elit laoreet lobortis sed quis nulla. Ut sit amet felis pulvinar, rhoncus lacus ut, posuere ligula. In at consequat sem. Ut tincidunt, nisi quis egestas consequat, tellus sem blandit diam, ac convallis mi lorem ac nisl. Nullam sit amet sapien erat. Nam ligula magna, accumsan ut libero ac, accumsan dignissim magna. Ut faucibus consequat nulla vel blandit. Vestibulum sit amet orci finibus, rutrum tellus at, iaculis ex. Proin ut metus eget purus eleifend volutpat. Ut hendrerit condimentum posuere. Morbi tempor laoreet congue. Cum sociis natoque penatibus et magnis dis parturient montes, nascetur ridiculus mus. Vivamus lacus ligula, dapibus in sapien sit amet, tristique tempus lectus. Morbi viverra, lectus at finibus molestie, eros risus mattis est, ut fermentum tellus metus non enim.

Praesent ultrices lectus id nulla vestibulum ullamcorper. Suspendisse ultrices quam nec nisi aliquet tincidunt. Etiam venenatis hendrerit malesuada. Vestibulum ante ipsum primis in faucibus orci luctus et ultrices posuere cubilia Curae; Nam tristique ex vel leo congue, non tempus mauris tincidunt. Suspendisse ornare sit amet sapien cursus posuere. Donec posuere at nunc sit amet laoreet. Sed blandit sodales magna vel maximus. Maecenas rutrum nisl et libero viverra faucibus. Fusce a vehicula dolor, vel dignissim arcu.